• Розвиток теорії та методології географії
• Вивчення загального тренду розвитку природи, прогнозування змін її компонентів
  Дослідження стану та змін сучасних і давніх ландшафтів
• Дослідження географічних аспектів взаємодії суспільства і природи та її наслідків у регіональному та локальному вимірах
• Дослідження змін територіально-галузевої структури економіки України та її соціальної сфери
• Картографічні дослідження особливостей змін ландшафтів, територіальної організації господарства, розміщення населення і наслідків взаємодії суспільства і природи
• Розробка географічних засад збалансованого економічного, соціального та екологічного розвитку регіонів України
  

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА МЕТОДИКА ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ:

• Опрацьовано методологічний зміст синергетичного, фрактального, екоеволюційного, ноосферологічного підходів у дослідженні ландшафтів. Розкрито закономірності постнекласичного етапу розвитку ландшафтознавства.
• Розроблено поліцентричну модель ландшафтознавчої концепції опрацювання геоекологічних проблем України.
• Обґрунтовано методологію ландшафтної радіоекології, розроблено методичні засади застосування геоінформаційних технологій для дослідження сучасного стану та еволюції радіоактивно забруднених ландшафтів.
• Розроблено теоретико-методологічні основи палеогеографічної науки та її складових - палеоландшфтознавства, палеокліматології, палеопедології, палеогеоморфології, палеобіогеографії, палеоекології.
• Розроблено теоретико-методичні засади поетапного неотектонічного та морфоструктурно-неотектонічного аналізу.
• Розроблено наукові основи геоморфологічного аналізу та картографування.
• Обґрунтовано концептуальні засади та принципи трифакторного геоморфологічного аналізу природних та природно-антропогенних геоморфосистем.
• Обґрунтовано теоретичні та методичні основи географічної картографії.
• Розроблено теоретико-методичні основи створення Національного атласу України.
• Розроблено концепцію ГІС багатоцільового використання.
• Розроблено концептуальні основи еколого-географічного картографування, методику створення еколого-географічних карт.
• Розроблено методику економіко-географічного моделювання процесу переходу України до збалансованого розвитку.
• Розроблено теорію територіальної організації виробництва, виробничо-територіального комплексоутворення; опрацьовано типізацію виробничо-територіальних комплексів.
• Обґрунтовано теоретико-методичні основи економіко-географічного дослідження мінеральних ресурсів.
• Розроблено теоретико методичні засади дослідження територіальної структури виробництва і розселення населення.
• Обґрунтовано теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження регіонального розвитку України.
  

• Виявлено головні закономірності розвитку природи Землі як основи прогнозування змін навколишнього середовища території та акваторії України;
• Обґрунтовано виділення палеоетапів розвитку пізньокайнозойської природи України, встановлено основні закономірності еволюції ландшафтів та їх компонентів;
• Розроблено стратиграфічні схеми пліоцену та плейстоцену, що прийняті УРМСК до використання при геологічній зйомці на території України;
• Обґрунтовано просторово-часову кореляцію палеогеографічних умов четвертинного періоду;
• Виявлено закономірності ландшафтної структури та ландшафтного різноманіття території України та здійснення їх картографування;
• Створено нові фізико-географічне та геоморфологічне районування території України;
• Виявлено особливості сучасного стану та закономірності еволюції радіоактивно забруднених ландшафтів;
• Виявлено загальні закономірності розвитку рельєфу України у мезозої – кайнозої.
  Встановлено просторово-часові закономірності новітньої геодинаміки та їх впливу на рельєф України; вперше обґрунтовано виділення різних неогеодинамічних зон, режимів та обстановок, що визначили особливості пізньокайнозойського геоморфогенезу України;
• Визначено загальні проблеми палеогеоморфології та тенденції розвитку рельєфу землі у фанерозої;
• Вперше виявлено закономірності сучасної динаміки рельєфу України з урахуванням багатофакторності та нелінійності рельєфоутворюючих процесів;
• Створено першу в України схему кореляції геоморфологічних і нетектонічних подій.

ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

• Розроблено конструктивно-географічні основи раціонального природокористування в Україні;
• Обґрунтовано новий науковий загальногеографічний напрям – геокомплексологію, як вчення про комплекси і територіальні системи;
• Розроблено географічні засади концепції збалансованого економічного, соціального і екологічного розвитку України;
• Створено Національний атлас України.

• Виявлено особливості територіальної організації виробництва у регіональному промисловому комплексі (на прикладі Київського Придніпров’я);
• Розкрито сутність взаємозв’язку територіальних систем розселення населення і виробництва. Розроблено функціональну типологію міських поселень України;
• Виявлено територіальну структуру агропромислових комплексів України, здійснено аналіз її основних елементів; виявлено особливості формування рослинницько-промислових і тваринницько промислових АПК. Дано аналіз регіональних АПК і обґрунтовано напрями вдосконалення їх територіальної організації.
• Визначено соціально-економічний стан у регіонах, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, розроблено концептуально-методичні аспекти соціально-економічного розвитку територій України з підвищеними рівнями забруднення; окреслено демографічні проблеми чорнобильської катастрофи, виявлено зміни у структурі розселення населення.
• Проведено суспільно-географічну типологію регіонів України; виявлено пріоритетні функціонально-галузеві ланки їх господарського розвитку; обґрунтовано стратегічні напрями регіонального розвитку України в умовах переходу до ринкової економіки;

  
  ПРОСТОРОВО-ЧАСОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ СУСПІЛЬСТВА ТА ПРИРОДИ:
• Обґрунтовано, що основним принципом подальшого розвитку Суспільства є його економічна, соціальна і екологічна збалансованість із можливостями природи, що базується на певних базових рівновагах. Основними з них є такі:
  - рівновага між інтегральним природно-ресурсних потенціалом території і структурами виробництва, що розвиваються.
  - рівновага екологічної ємності природних ландшафтів з урахуванням їх здатності до самовідновлення природних властивостей і техногенного впливу на них.
• Обґрунтовано найголовніші шляхи формування екомережі в різних ландшафтних зонах з метою поліпшення системи природно-заповідного фонду, забезпечення функціональної спроможності природних коридорів та буферних зон через відновлення природних станів антропогенно-змінених ландшафтних комплексів;
• Виявлено антропогенні зміни ландшафтів зони впливу ЧАЕС, обґрунтовано використання ландшафтознавчого підходу до вирішення проблем реабілітації радіоактивно забруднених земель;
• Розроблено економіко-географічні засади екологічної безпеки України;
  Визначено екологічні пріоритети у реалізації засад регіональної політики України.

   

  Інститут здійснює координацію географічних досліджень на території України, видає "Український географічний журнал". Інститут географії пропонує зацікавленим організаціям спільні дослідження з зазначених наукових проблем. Інститут пропонує для реалізацїї монографії, брошури, карти, методики створення тематичних карт.

   

  Запрошуємо до співробітництва!